12 червня Міністерство охорони здоров’я України винесло на громадське обговорення давно назріле пропозиція — скасувати список заборонених для жінок професій. В соціальних мережах це обговорення обертається навколо, здавалося б, безглуздого запитання, чи має жінка досить стійке мислення, щоб піти на важкий чи шкідливий для неї вид діяльності і може вона відповідати за це. Професіонали ринку праці такими сексистськими питаннями не займаються, вони аналізують актуальність відміни цього списку і її вплив на подальшу розстановку сил на ринку праці України — саме в цьому ключі провів своє дослідження, Міжнародний кадровий портал hh.ua.
За результатами аналізу ринку праці України задіяно приблизно рівна кількість чоловіків і жінок. Так, у базі hh.ua 48% резюме розміщене жінками і 52% — чоловіками. Відповідно, як чоловіки, так і жінки практично однаковою мірою вкладають у розвиток економіки країни. Разом з тим, жінки нерідко погоджуються на менші зарплати, ніж чоловіки, а також не завжди претендують на високі посади. Їх зарплатні очікування нижче, ніж у чоловіків.
Незважаючи на те, що законодавча база України передбачає рівний доступ і можливості роботи як для жінок, так і для чоловіків, а також вільний вибір професії, в українському суспільстві досі існують стереотипи про істинно «жіночих» і суто «чоловічих» не тільки професії, але навіть факультетах. Позиції гендерної рівності вводяться поступово.
Правозахисниця Наталя Ковалко, вчений, PhD
Коментуючи дискусію навколо існування/скасування наказів Міністерства охорони здоров’я України № 256 та № 241, якими встановлено список заборонених професій і граничні норми підіймання вантажів для жінок, правозахисниця Наталя Ковалко, вчений, PhD, зазначила, що така ситуація не є випадковою, адже ці норми були успадковані ще з радянських часів і обмежують свободу вибору професії жінками: «На жаль, це прояв турботи зараз є свідченням лише дискримінації за статевою ознакою і збільшенням розриву між жінками і чоловіками на українському ринку праці». Експерт зазначає, що рівний доступ до професійної реалізації та гідної заробітної плати для жінок у багатьох сферах сьогодні обмежений.
«За останні роки завдяки розвитку нових технологій і автоматизації виробництва більшість заборонених професій вже не вимагають важкої фізичної праці і можуть бути цілком освоєні жінками. Тому існуючий список так званих заборонених професій для жінок давно не відповідає реаліям», – розповідає Наталя Ковалко.
Вона впевнена, що певні обмеження, які пов’язані з ризиком для здоров’я, повинні бути визначені державою. Однак, при таких умовах варто говорити не тільки про жіночому, але і про чоловічому здоров’ї, не пов’язуючи вибір професії з гендерними стереотипами. Головне ж завдання держави тут полягає в тому, щоб створити комфортні і безпечні умови праці, які дозволяли б повноцінно працювати за професією всім бажаючим. Вибір професії повинен бути добровільним та самостійним для кожного, враховуючи власну кваліфікацію, освіту, інтереси і можливості особистості.
Павло Брагінський, юридичний радник ГО «Центр розвитку системи охорони здоров’я»
Павло Брагінський зауважив, що слід врахувати, що зазначений перелік суттєво застарів в плані гармонізації з класифікатором професій, який був оновлений 2010 року.
Моз у пояснювальній записці до проекту наказу вказує, що зміни регуляції спрямовані, насамперед, на забезпечення реалізації політики гендерної рівності. Конституція України гарантує рівні можливості у роботі для чоловіків та жінок, право на вільний вибір роботи, на яку погоджується людина, пояснює юрист. У той же час, стаття 43 Конституції забороняє використання праці жінок на небезпечних для їх здоров’я роботах. Співробітник не завжди обізнаний про можливі ризики для здоров’я, що випливають із специфіки роботи, а тому скасування такого акта без прийняття нового, більш сучасного, небезпечна, на думку фахівця.
«Слід пам’ятати, що поряд із забезпеченням гендерної рівності, необхідно забезпечити безпеку праці як жінок, так і чоловіків. У той же час, повна заборона не завжди доцільний. Тому в новому наказі Міністерства варто піти саме шляхом встановлення вимог до безпеки праці, заснованих на доказовій медицині і природні особливості не тільки жінок, але і чоловіків», – розмірковує над ситуацією юрист.
Ірина Лилик, генеральний директор Української Асоціації Маркетингу, Індустріальний Гендерний Комітет по Рекламі
«Що таке заборона для реальному житті? Адже дійсність більш різноманітна, ніж теоретичні вигадки. Не думаю, що жінки йдуть працювати на шкідливе виробництво або займатися професією, яка віднесена до розряду небезпечних, завдають шкоди здоров’ю, від хорошого життя. Вони вже працюють на шкідливих виробництвах. Але якщо існує заборона, його намагаються обійти. Це означає, що жінка оформлена на іншу посаду, вона позбавляється соціальних гарантій. Крім того, такі професії шкідливі і для чоловіків. Державі і бізнесу необхідно думати про розширення соціальних гарантій, надання більш високої оплати праці. Причому думати як про жінок, так і чоловіків».
Як бачимо, експерти одностайні в тому, що як роботодавці, так і держава повинні піклуватися про співробітника, незалежно від того, чоловік це чи жінка. Що стосується того, чи вплине на ринок праці скасування наказу, то, швидше за все, це не принесе якихось кардинальних змін в його ландшафт. Тут варто говорити про те, що повинні бути забезпечені всі можливі гарантії безпеки співробітника (як жінки, так і чоловіки) під час роботи. А українцям, у свою чергу, повинна бути надана можливість вільно вибирати собі професію і на рівних правах користуватися наявними ресурсами.
Джерело: hh.ua
