«Викинь це з голови, вивчи краще таблицю множення!» Іноді такі вимоги, що пред’являються до дитини, не можуть бути виконані. Вони не взаємопов’язані, так як різну інформацію ми зберігаємо на різних «дисках» своєї довільної і мимовільної пам’яті. Перша відповідає за те, щоб ми знали таблицю множення, друга діє сама по собі і заносить в нашу пам’ять все, що їй заманеться — яскраві події, сильні емоції, цікаві образи, геніальні ідеї і так далі.

Але наше завдання – не йти у неї на поводу і залишити місце для знань. Їх можна отримати тільки спеціально, задіявши при цьому довільну пам’ять.

Завдання довільної пам’яті – фіксувати інформацію, отриману її володарем спеціально (заучування тієї ж таблиці множення, наприклад). Вона допомагає нам вивчити вірш, запам’ятати свою адресу, паспортні дані. Так, в реальності є люди, які знають їх напам’ять, і іноді це насправді дуже корисно.

Однак формуватися така пам’ять починає у віці, коли до отримання головного документа громадянина ще далеко. У психології вважається, що це відбувається в початковій і середній школі, коли у дитини з’являється усвідомлене бажання або необхідність що-небудь вивчити (запам’ятати).

Ефективність довільної пам’яті залежить не тільки від того, що конкретно ми вчимо і навіщо, але і від методів, які ми використовуємо для запам’ятовування. Кому не знайоме стан на іспиті, коли, вирушаючи на нього, ми відчуваємо себе в повній бойовій готовності, адже позаду – добу в бібліотеці, безсонні ночі над підручниками, а отримуючи картку з питаннями, впадаємо в ступор з домішкою амнезії або, навпаки, несподівано для самих себе демонструємо кращі сторони своєї довільної пам’яті і отримуємо вищий бал.

Звичайно, тренувати пам’ять можна і потрібно і в дорослому віці, але, як відомо, всі проблеми родом з дитинства і от на що потрібно звернути увагу батькам, щоб їх дитина не зіткнувся з проблемами в дорослому віці.

• Намагайтеся, щоб дитина брав участь у різних іграх, в ідеалі – періодично брав на себе лідерство.
• Пробуйте повторювати з дитиною вже пережиті події, згадуйте походи в зоопарк або цирк. Нехай дитина розповість, чим йому запам’ятався той чи інший звір чи виступ на манежі, які жарти клоуна здалися йому особливо смішними. Через пару днів знову поверніться до цієї теми.
• Частіше використовуйте ігри з використанням слів. Тільки не треба відразу «вантажити» малечу іграми в «міста», «їстівне – неїстівне» для початку цілком підійде. Ведучий кидає м’яч учасникам і при цьому вимовляє слово, завдання дитини – зловити м’ячик, якщо було названо щось їстівне і не зловити, якщо було виголошено найменування неїстівної речі.
• Не змушуйте дитину зубрити що-небудь, спробуйте викликати в ньому емоції, спробуйте самі барвисто описати йому той чи інший предмет чи подію, щоб в його пам’яті залишилося не тільки назву, але і образи.
• Навчіть дитину розуміти те, що він навчає.
• Поясніть дитині, як і навіщо знадобляться йому отримані знання.

Довільна пам’ять дозволяє нам не тільки брати участь у конкурсі читців або змаганнях «Що? Де? Коли?». Знання, закладені в нашу комору мозку за допомогою довільної пам’яті, необхідні як у професійній діяльності, так і в повсякденному. Ви ж не дістаєте кожен раз куховарську книгу, перш ніж почати готувати борщ? Дістаєте? Тоді ви просто не вмієте їх готувати. Може бути, ви завзятий мандрівник? Хіба знання, одержані та зафіксовані вашої довільною пам’яттю в школі, вам ні разу не допомогли?

Формування довільної пам’яті закінчується приблизно до 14 років. Від того, наскільки вдалим вийшов цей процес, залежить, як буде протікати життя людини в подальшому. Адже саме довільна пам’ять допомагає нам логічно мислити, робити висновки. Для її розвитку в молодших школярів, а саме в цьому віці є всі шанси створити благодатний ґрунт, коли необхідна інформація буде буквально «вростати», існує багато способів і прийомів, в тому числі і названих вище. Але головне – навчити дитину працювати з інформацією.

І для цього потрібно прищепити йому наступні навички.

• Вміння виділяти головну думку. Для початку спробуйте просто підкреслювати те, що найбільш значуще в тексті. Також рекомендується застосовувати в процесі навчання різні схеми, графіки, малюнки. Таким чином, на допомогу довільної пам’яті ви покличете і зорову.
• Вміння працювати з великими обсягами інформації. Поясніть дитині, що не варто боятися великої кількості рядків або цифр, які потрібно запам’ятати. Навчіть розбивати їх на логічні ланцюжки, об’єднувати за змістом, шукати взаємозв’язку.
• Повторення пройденого матеріалу. Робити це потрібно з розумінням того, що вивчили. Потрібно не просто вимовляти вголос завчені фрази або правила, а вдумуватися в зміст того, що вимовляєш. До речі, саме повторення необхідної до запам’ятовування інформації вголос допомагає швидше відкласти її в нашій пам’яті і на більш довгий термін.
• Робота над помилками. Це не примха наших педагогів з радянського минулого. Коли дитина сам виправляє свою помилку, він запам’ятовує правильний варіант написання слова, формули. Це не тільки убезпечить його від допущення подібних промахів в майбутньому, але і змусить більш ретельно працювати над виконанням наступного завдання. Кому ж хочеться витрачати зайвий час на навчання, коли під вікнами хлопці ганяють у футбол, а у соцмережі вже давно «висить» в очікуванні улюблена однокласниця.
• Вміння складати асоціативний ряд. «Притягивайте» нову інформацію до вже знайомого матеріалу. Як приклад з того ж радянського дитинства – віршик для запам’ятовування порядку кольорів у веселці «Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан». Використовувати подібні прийоми для запам’ятовування «незручною» для вашого мозку інформації.

І ще кілька порад, які допоможуть зробити довільну пам’ять краще як дітям, так і дорослим.

• Концентруйтеся на поставленому завданні. Якщо вам потрібно вивчити вірш, то не варто відволікатися на те, як муха сіла на варення, навіщо тато (чоловік) поліз в холодильник, і що за СМС-ка прийшла.
• Сортуйте потрібну інформацію за загальними або схожим ознаками. Вчора вивчали будову шкіри, а сьогодні намагаєтеся запам’ятати географічне положення Італії? З шкіри роблять чоботи, а Італія, якщо подивитися на неї з висоти пташиного польоту, дуже схожа на чобіт. Шукайте асоціації у всьому.
• Щоб запам’ятати числа, робіть те ж саме. Замість того, щоб зубрити, згадайте, які асоціації викликає те чи інше число. Наприклад, 1970 рік — рік народження, 16 — перша любов і так далі.
• Вирушаючи у нову країну, вивчіть хоча б кілька слів на мові, на якому там говорять. Ще краще освоїти ряд фраз, які дозволять вам обмінятися люб’язностями з персоналом при заселенні в готель, замовити їжу в ресторані. Так ви не тільки зробите повагу місцевим, але і поліпшите свою пам’ять.