Як можна засвоїти потрібну інформацію раз і назавжди, як не відкладати в голові непотрібні знання? Напевно подібні питання мучать не тільки студентів та представників розумової праці. Відповідь ще в XIX столітті дав психолог з Німеччини Герман Еббінгауз. Він побудував так звану «криву забування».
Що це таке?
Німцеві було цікаво, як працює пам’ять людини, що він запам’ятовує і забуває в першу чергу, а що дається складніше. Для того щоб зрозуміти цей процес, учений проводив різні експерименти. Для початку він давав своїм підопічним завдання вивчити ряд абсолютно безглуздих складів. Він складав їх з двох приголосних та однієї голосної.
Однією з умов була повна нісенітниця – поєднання звуків не повинні були викликати асоціації з яким-небудь існуючим словом. Тому він пропонував такі склади, як «кен», «хат», «зыф», «чуц», «фют» і так далі.
Завдання випробовуваних полягала в тому, щоб запам’ятати їх стовідсотково вимовити без єдиної запинки. Причому робилося це завжди в один і той же час, при одних і тих же зовнішніх умов.
Таким чином захоплений психолог намагався виключити фактори впливу на процес запам’ятовування ззовні — ніщо не впливає на сам процес.
Якщо набір безглуздих слів закінчувався, то вчений міняв їх місцями і просив присутніх вивчити і їх. Після того, як учасники експерименту справлялися з поставленим завданням, їм належало ще одне випробування. Повторити непов’язану мова через певний час. Так Герман Еббінгауз і відкрив свою криву, яка відображає процес забування інформації людиною. Графік виглядає наступним чином.
Швидше за все наш мозок розлучається з інформацією протягом години після її отримання. Він відсікає більшу половину — близько 60% непотрібних відомостей. Після закінчення 10 годин він залишає лише 35% вызубренного нами тексту. А от далі процес сильно сповільнюється. Навіть через 6 днів в голові залишається приблизно 20% отриманого майже тиждень тому набору складів.
Що цікаво, цей результат практично не змінюється ичерез місяць. Мозок, як і раніше видасть 20% набору звуків.Однак це було не єдиною метою дослідження.
Завдань було кілька.
- Вивчити, скільки в принципі готовий вмістити в себе людський мозок.
- З’ясувати, що потрібно зробити для того, щоб продовжити час зберігання цієї інформації. Німецький фахівець використовував для цього метод повторення.
- Встановити терміни повторень для кращого запам’ятовування інформації.
- З’ясувати, як має бути розташована інформація, щоб вона легше запам’ятовувалася.
Методики повторення
Щоб порушити закони забування, отримані в результаті побудови своєї кривої, Еббінгауз вивів інше правило — збереження отриманої інформації.
У російській інтерпретації воно звучить так: «повторення – мати вчення».
Зараз психологи радять два графіка повторень. Перший оптимальний для тих, кому потрібно впоратися із завданням швидко, так і отримана ними інформація необов’язково повинна залишитися в пам’яті назавжди.
Другий більше підходить для тих, у кого є час на вивчення і необхідність використовувати дані знання протягом довгих років.
Спосіб «по-швиденькому» розрахований на два дні. Схема така.
- Повтор перший робиться відразу після того, як закрили книжку.
- Повтор другий необхідно провести через 20 хвилин.
- Повтор третій повинен відбутися через 8 годин після другого.
- Четвертий повтор здійснюється рівно через добу після третього.
Спосіб для більш довгого і більш ґрунтовного запам’ятовування спочатку мало чим відрізняється від того, що «швидше», а от потім будьте уважніше і терпляче, все виглядає так.
- Повтор перший проводять негайно після читання.
- Повтор другий зробіть хвилин через 20. Можливе збільшення інтервалу до півгодини.
- Третій відбувається на наступний день.
- Повтор четвертий виконуйте ще 2 тижні. Можливе збільшення інтервалу до 3 тижнів.
- П’ятий повтор необхідно зробити після 2 місяців. Можливе збільшення інтервалу до 3 місяців.
Але якщо вам потрібно «прописати» якісь знання у своїй пам’яті надовго, для вас підходить схема, яку розробили американці Боб Салліван і Х’ю Томпсон. Для використання такої схеми, правда, варто занести всі дати виконання в щоденник. Той, який у вас у телефоні, теж підійде і буде навіть зручніше, електронний щоденник дасть вам сигнал до дії.
Графік виглядає так.
- Повторення перше здійснюється через 5 секунд після прочитання необхідної вам інформації.
- Повторення друге проводиться ще через 25 секунд.
- Третє повторення потрібно зробити через 2 або 3 хвилини після другого.
- Четверте відбувається через 10 хвилин.
- П’яте повторення робіть ще через годину.
- Шосте не забудьте зробити через 5 годин.
- Повторення номер 7 має відбутися через добу.
- Повторення восьме здійснюєте через 5 днів.
- Повторення номер 9 відбувається, коли мине ще 25 діб (тобто через місяць після першого знайомства з матеріалом).
- Повторення десяте здійснюється ще через 4 місяці.
- Повторення номер 11 — фінальне. Повинно бути зроблено через 2 роки.
Якщо ви скористаєтеся таким графіком, то вивчена вами інформація залишиться з вами до кінця життя.
Є й ще кілька хитрощів, які людського мозку не вдалося приховати від учених.
Закономірності запам’ятовування
Ви зможете ефективно використовувати розробки вчених в плані полегшення запам’ятовування, якщо точно будете знати, які закономірності в запам’ятовування інформації існують. Їх кілька, вони досить прості.
- Людина запам’ятовує більше і краще осмислені тексти, ніж ті ж склади Еббінгаузом, наприклад. Цікаво, а всі його випробовувані проходили досвід до кінця? Можливо, деякі не витримували такої атаки на мозок. Так званий «зубреж» куди менш ефективний, ніж заучування осмислене.
- Кількість інформації та темпи її заучування знаходяться один від одного не у прямій залежності. Тобто вивчити два вірші зовсім не в два рази складніше одного. Для цього буде потрібно більше часу і енерговитрат, ніж якщо просто помножити і те і інше на два. Чим більше – тим довше і складніше.
- Кількість повторень має бути обмежена. Вірніше, толку від надмірної старанності не буде ніякого. Не варто в сотий раз зачитувати уривок з книги, яку ви вже зачитали до дірок. Результат нічим не буде відрізнятися від того, який ви отримали після двадцятого повторення, він не стане краще.
- Інформація, яка нам по-справжньому потрібна, зберігається в нашій голові значно довше, ніж та, яка нам необхідна лише для того, щоб здати іспит. Тому якщо хочете запам’ятати щось добре, знайдіть цьому подальше практичне застосування в житті.
- Обсяг запам’ятовується інформації в певний проміжок часу буде більше, якщо ця сама інформація буде різноплановою. Міняйте теми завдань, чергуйте їх і тоді вам простіше буде справитися.
- Краще запам’ятовується те, що стоїть на початку і замикає матеріал. Перевірте самі, попросіть, щоб хтось склав список з 10 будь-яких слів. Нема кого попросити? Скористайтеся наступним набором:«лампочка, клавіатура, ліс, магазин, парта, ганчірка, голова, комп’ютер, віник, грядка». Закрийте очі і спробуйте відтворити прочитане.
З великою часткою ймовірності перше, що прийде вам на розум будуть слова «лампочка» і «грядка». До речі, відкриття цієї закономірності також приписується Герману Эббингаузу. В його працях вона називається ефектом краю.