Рік, що минає з посади президента США Барак Обама в недавньому інтерв’ю розповів про роль своєї матері в тому, яким лідером він став, і як материнська любов стала для нього найважливішим життєвим уроком.
Виховання майбутнього президента не можна назвати традиційним. Його батьки познайомилися на лекціях з російської мови в Гавайському університеті, вона — біла дівчина з Канзасу, він — чорношкірий студент з Кенії. Енн Данхем було всього 18 років, коли вона народила сина Барака, а через два роки батько пішов з сім’ї. Молода Енн вирішила продовжити навчання в Індонезії, тому Барак довго залишався без неї, з бабусею і дідусем, які жили на Гаваях. Мати Барака Обами померла в 1995 році, за рік до обрання її сина сенатором від штату Іллінойс. «Незважаючи на всі злети і падіння в моєму житті, не було жодного дня, щоб я не відчував себе коханим», — сказав Барак Обама описуючи своє дитинство в інтерв’ю Девіда Аксельрода для подкасту The Axe Files.
Президент «без патологій»
Аксельрод, популярний ведучий на каналі CNN, зустрічався з багатьма кандидатами на президентський пост. Жартуючи, він зауважив, що у свій час вважав Барака Обаму «занадто нормальним» для перемоги в президентській гонці, адже не секрет, що багатьма людьми, які борються за цей високий пост, рухають дитячі травми, бажання відчути недоотримані любов і визнання. Але, незважаючи на досить нелегке дитинство, Обама здався йому позбавленим хворобливих амбіцій. Як це вийшло? Ось що відповів Барак Обама: «Ви знаєте, дуже складно абсолютно абстрагуватися та бачити себе з боку і врахувати всі чинники, які сформували твій характер. Іноді це просто питання вродженого темпераменту. Зараз, коли я вже сам батько, я помічаю, що в кожній дитині є щось своє, що допомагає впоратися з травмою. І це що-те, ким є ця дитина. Так що у мене ось це «щось» внутрішнє, моє — це щось спокійне, щасливе і добросердий. В дитинстві я завжди відчував, що мама мене любить».
Ексцентрична мати
«Моя мати була багато в чому ексцентричної, така собі хіпі, вона завжди жадала пригод і дуже скептично ставилася до всіляких традицій. І вона дуже любила мене й мою сестру, ми завжди відчували, що для неї ми — найцінніший подарунок життя. А це те, що всі мами і тата хотіли б, щоб їх діти відчували. І навіть коли вона була далеко, а я залишався під опікою бабусі та дідусі, ми все одно спілкувалися і я ніколи не сумнівався в тому, що вона мене любить і вірить у мене. Вона була така молода, коли я з’явився на світ. Їй було всього 18 років. Тобто, коли мені було 12-13 років, вона все ще була молодою і спілкувалася зі мною не лише як мама, а й як один. Ми через багато що пройшли разом, і не завжди я з труднощами справлявся найкращим чином. Тобто і у неї не було рецепта ідеального методу виховання. Але я зрозумів завдяки їй, що безумовна любов робить дуже багато і я переніс цей принцип у відносини зі своїми дітьми».
За матеріалами: cnn.com