Для багатьох з нас початок року є стресом: за плечима рік з невирішеними завданнями, несправдженими надіями, а попереду – суцільна невизначеність. Давайте спробуємо зібрати вцілілі за свята душевні сили, щоб не тільки відновити душевну рівновагу, але і спробувати довше побути в ньому.

Потрібно зібрати в собі і залишити ті позитивні емоції, які приніс свято

Так дбайливо укладають ялинкові іграшки, збираючи ялинку після свят. Цілий рік ми пам’ятаємо про ошатною ялинки і її прикрасах, незважаючи на те, що зараз вона лежить в темній картонній коробці. Ось так само і з позитивними емоціями та спогадами – збираємо, зберігаємо і повертаємо в пам’яті у важких випадках.

Навчитися бачити чудо в кожному дні

В тих дрібницях, які ми або не помічаємо, або приймаємо як належне. Це може бути що завгодно – сонячний зимовий день і засніжені дерева, несподіваний дзвінок від старого друга або посиденьки з подружками. Цікава книга, захоплюючий фільм, подорож далеко чи близько – все, що може принести позитив, виділяємо, запам’ятовуємо і зберігаємо в собі.

Звичайно, відразу важко навчитися розбирати півтони в низці днів. Тому для початку можна вести щоденничок – що хорошого було в році, що минає день. Я, наприклад, вчилася шукати забавне навіть у звичайних речах. Так, суперечка двох бабусь у трамваї перетворювалася з банальної сварки в веселу, майже гоголівську, сценку. Якщо здається, що нічого хорошого за день не відбулося, можна йти «від протилежного» і радіти тому, що не заробила прочуханку від шефа, коли він був у поганому настрої.

Мінімізувати негативні емоції

На жаль, ті, хто працюють, мають два фронти для отримання негативу. Важливо при цьому не уподібнюватися канадським лісорубам, які в лісі думають про дам, а з дамами розмовляють про ліс. Тому є кілька порад з розділення емоцій робочих і домашніх. В будинок роботу не носити. Виняток можна зробити для випадку, коли сталася на роботі стосується всієї сім’ї і потрібно або обговорити і прийняти колективне рішення, або залучити кого-то в якості третейського судді. Використовувати ситуацію як безцінний досвід, і витягти з нього уроки.

Три кроки, як правильно розділяти емоції на робочі і домашні

1. Категорично забороняється «пережовувати» емоції, заклініваться на них

«От якби я тоді не сказала йому….» або «якби можна було повернути час назад, звичайно, і я, і вона б…». Життя тече своєю чергою і, поки не винайшли машину часу, віддаватися мріям про те, що було б, якби…вкрай непродуктивно. Розглянути ситуацію з усіх боків, застосовуючи логічний і системний підхід, винести з неї уроки, взяти їх до відома і жити далі – прийом більш продуктивним і менш енергозатратний, ніж стогони з приводу давно події.

Як правило, як тільки в ситуацію втручаються емоції, логіка відступає на задній план. І ситуація починає нагадувати сніжний ком – ще раз проживаючи ситуацію, ми все глибше увязаем в емоціях. А негатив ми скидаємо на оточуючих, невинних у нашому поганому настрої. Чи варто говорити, що ні до чого хорошого це не призведе.

Наприклад, перебуваючи в стресі від сварки з подругою, ми приходимо на роботу і неввічливо спілкуємося з колегою, який, як нам здається, лізе не в свою справу або дає недоречні поради. У результаті ображений колега йде розповідати про нашому емоційному зриві іншим, і нам, охолонувши, стає соромно. Але й вибачатися в загальному-то не хочеться: «а чого він поліз», «та й пізно вже, все одно всім накаркав». Виправдатися ми начебто виправдалися, а на душі гидко. І ми йдемо сіяти негатив далі. Знайоме?

Щоб уникнути такої ситуації, краще зупинитись після першої ж негативної ситуації, завершити її емоційно і логічно. Сварка з подругою — не ядерна війна, тому ви самі можете визначитися, чого ви чекаєте від цих взаємин далі – і, як результат, що потрібно зробити. Якщо це просто сварка і ви цінуєте ваші взаємини, значить, ви цілком можете вибачитися. Якщо ж сварка тільки поглибила ваше відчуження, сенсу продовжувати тяготящие обох відносини, напевно, не варто.

Ми часто повторюємо одну й ту ж помилку, наприклад, розлучившись з подругою дитинства і усвідомивши неправильність розлуки, надалі підтримуємо навіть ті відносини, які себе віджили. Негативна емоція, що залишилась від першого розставання, заважає нам оцінити логічно якість нинішніх відносин і їх важливість для нас.

Тому в кожній ситуації потрібно визначатися «тут і зараз» — що відбувається, наскільки це значимо для нас, і буде це значимо років через 5-10?

2. Не розмінюватися на дрібниці

Багатьох з нас вибивають з колії дрібниці. Наприклад, моя знайома може впасти у відчай від зламаного нігтя або зачіпки на колготках, яку видно тільки їй. Подібний перфекціонізм докучав їй і в «мирний час», а зараз, напевно, просто зводить з розуму. Тому я пропоную до подібних дрібниць ставитися простіше. А заодно і переглянути список дрібниць у бік збільшення їх розміру. Якщо запитати себе: «Що це у порівнянні зі здоров’ям моїх близьких?» або іншими важливими речами, багато дрібниці здадуться настільки незначними, що і привід впадати в стрес просто не буде. Це не означає стати байдужою і бездушною сволотою, але і розмінюватися на дрібниці не варто.

3. Знайти друга і порадника

У кожного з нас є друг або родич, який вміє парою спокійних фраз поставити нас на місце. Йому ми можемо подзвонити в паніці або розпачі, щоб, почувши спокійний голос і логічні доводи, заспокоїтися і починати думати, а не фонтанувати емоціями.

У психологів є супервайзер, але, думаю, він корисний кожному з нас. Недарма Валерій Панюшкін сказав:

Знайдіть когось, кому ви вірите. Кого-то, хто в потрібний момент зможе прийти і сказати: «Ти втомилася», – і ви повірите. Причому повірите, навіть якщо у вас вже остаточно «знесло дах». Тому що в нормальному стані ви і самі розумієте, що втомилися. А ось в тому стані, коли ви так втомилися, що вже не здатні міркувати, як раз потрібен довірена людина. Хтось, хто зможе, не користуючись цим, від щирого серця дати вам слушну пораду або просто вислухати.

Тривалий стрес доводить нас до виснаження. Від емоційних бур ми втомлюємося настільки, що виснажуємо себе і дратуємо оточуючих. Щоб цього не сталося, потрібно займатися «емоційної гігієною» — підтримувати в собі спокій і баланс позитивних і негативних емоцій, як би складно це не було.

На практиці це означає вміти знаходити позитивні емоції і ретельно працювати з негативними емоціями. Наприклад, проаналізувати ситуації, від яких хочеться «гарчати й кусатись» і вибрати пару-трійку стратегій, що дозволяють пережити їх без особливих емоцій – як робочі ситуації. Мене, наприклад, моторошно дратувала тиснява в ранковому трамваї – вкрай неприємно приходити на роботу м’ятою, злий і вже висотану. Тоді я придумала собі пару альтернативних маршрутів або місць у трамваї, якщо у мене немає часу на альтернативу. І або я виходжу раніше і уникаю тисняви, або користуюся більш довгим, але менш заповненим маршрутом. Або вибираю собі місце в трамваї і терпляче вважаю зупинки до метро, після якого тисняви, як правило, не буває. Це мій свідомий вибір, завдяки якому ситуація з фатальною стала робочою. Так, іноді я на роботу раніше приїжджаю пом’ята і з оттоптанными башмаками. Але це мене тепер не дратує.

Отже, щоб краще справлятися зі стресом потрібно:

• Вміти обуздать свої емоції і для більшості життєвих ситуацій мати кілька рішень «про запас». Тоді жахаюча невизначеність може бути замінена вибором рішення з вже наявних.
• Бути відкритою до нового досвіду.
• Не боятися зробити помилку – іноді це крок в іншу перспективу, несподіване відкриття нових шляхів або горизонтів.
• І не чекати негайних результатів, навіть якщо ви націлені на миттєвий результат, успіх і досягнення нових вершин. Це працює і в професійному, і в особистому житті.

Чим більше у вашому житті спокою, усвідомленого сприйняття і готовності до змін, тим менше вам страшні життєві бурі. Далай-Лама сказав:

Ні за яких обставин не слід втрачати надію. Почуття відчаю — ось істинна причина невдач. Пам’ятайте: ви можете подолати будь-які труднощі. Будьте спокійні, навіть опинившись у складній і заплутаній ситуації: це мало вплине на вас, якщо ваш розум спокійним. Навпаки, якщо розум дозволяє вам гніватися, то ви втратите спокій, навіть якщо навколишній світ буде безтурботним і затишним.

Читайте також: Сім фраз, які краще залишити в минулому