Дисципліна і традиції – ось девіз японських школярів! А ще тенденція до навчання. Адже кар’єрна гонка в Японії починається з того самого моменту, коли малюк робить свої перші кроки.

Щоб у 6 років вступити в хорошу початкову школу, потрібно спочатку потрапити в хороший дитячий сад. Після початкової школи вступають в хорошу середню, а потім в кращу вищу школу. Початкову і середню освіту безкоштовно, але в приватних школах вище рівень навчання. Тому освіта дитини часто влітає в копієчку. Тим більше, щоб здати всі поточні й проміжні іспити, діти часто відвідують додаткові заняття у спеціальних навчальних закладах або при вузах – «дзюку».

Таким чином, звичайний робочий день середньостатистичного школяра виглядає так: ранкові заняття в школі, після обіду клуби за інтересами, так само при школі, «дзюку». Після чого діти повертаються додому робити уроки і спати. Стає зрозуміло, чому хтось конструює роботів, а хтось ніяк не спромогтися поставити в машини автоматичну коробку передач.

Від музики до геології

В Японії найдовші шкільні дні у світі. Звичайно, це уважаючи разом з позакласними заняттями, які проходять при школі. Ще з початкової школи, крім стандартного набору: математика, державна мова, музика, фізкультура, праця, діти також опановують навички традиційного каліграфічного письма і розвиваються в сфері мистецтв.

В середній школі до звичного для нас набору предметів додається освоєння музичних інструментів. Старша школа розрахована на підготовку учнів до вступу в університет. Японські школярі вивчають як сучасний, так і стародавній державний мови, соціологію, етику, економіку та політологію, а так само геологію і ремесла, крім стандартних предметів шкільної програми.

Клуб по інтересам

Певним зручністю японської освітньої системи є те, що всі гуртки та позакласні заняття знаходяться в будівлі школи. Більше того, є частиною навчальної програми. Вибір у дітей досить широкий: бойові мистецтва, каліграфія, танці, музика, аж до клубів юних техніків чи художніх студій. Учні їздять на змагання, отримують нагороди та вдосконалюють майстерність, словом, мають можливість розвиватися так само, як і наші діти платних позакласних гуртках.

Благо чи покарання? Спірні моменти японського освіти

1. Вступні та випускні іспити на всіх рівнях підготовки

З молодшого шкільного віку діти постійно здають іспити. Найважливішими є вступні іспити в середню і старшу школи. З одного боку діти перебувають у постійному стресі, але з іншого — на стільки звикають до здачі іспитів, що це не здається таким вже вимотуючою випробуванням.

2. Висока мобільність школярів

Якщо дитячий садок і початкову школу можна вибрати ближче до дому, то середня і старша можуть перебувати в кількох кілометрах від місця проживання. Часто дітям доводиться добиратися до місця навчання не одну годину на поїзді. Але що не зробиш для вищого рівня підготовки.

3. Постійна зміна вчителів і студентів

Хоча за одним класом закріплена окрема аудиторія, переходячи на наступний рівень, вони фактично повністю змінюють своє оточення. Зміна школи відбувається: після 6 років навчання у початковій школі, потім після 3-х років в середній школі і 3-х років у старшій школі.

4. Обов’язкова уніформа для всіх шкіл

Крім початкової, хоча і там діти носять милі жовті шапочки. Темні піджаки і штани на хлопчиків і темні спідниці та сорочки-матроски на дівчатках – візитна картка японської освітньої системи. З одного боку, форма згладжує всі соціальні нерівності та усуває конфлікти на грунті матеріальної забезпеченості студентів. З іншого ж – відверто тисне на прояв індивідуальності в одязі. Хоча японські школярі знайшли вихід з положення, розвиваючи дивні і унікальні субкультури. Також японська жіноча уніформа вважається однією з найбільш відвертих і сексуальних, що навряд чи позитивно позначається на психіці дівчаток. І часто стандартизації підлягають не тільки одяг та шкільне приладдя, але й думки.

5. Рейтингові таблиці з середнім балом

Ці таблиці з оцінками за контрольні та іспити прикрашають стіни будь-якого навчального закладу. На загальний огляд вивішуються результати всіх внутрішніх тестів та контрольних робіт. Всі знають в обличчя кращого і гіршого учнів школи. З одного боку, це підвищує конкурентну спроможність учнів, але з іншого боку – принижує відстаючих. Адже навіть якщо п’ятьох геніїв протестувати, то хто буде першим, а хтось- п’ятим.

6. Шкільні фестивалі і серйозне ставлення до них

Якщо це культурний фестиваль, то підготовка до нього починається задовго до початку, а на території школи вибудовують ціле містечко з кафе, кімнатами для розваг, ігровими та багатьом іншим. І найчастіше все завершується багаттям і феєрверками. Спортивний фестиваль не менш важлива подія в житті школи. Як і різноманітні концерти та театральні постановки.

7. Церемонії

Найважливішими є церемонії, що відкривають і завершують навчальний рік. Цей захід скоріше для батьків, ніж для дітей. Важливо позначити початок і кінець справи, а прочитання промові на церемонії — велика честь для учня, адже завжди вибирають кращого студента.

8. Канікули, щоб вчитися

Навчальний рік починається 1 квітня і закінчується 31 березня наступного року. Зазвичай навчання розділена на триместри: квітень-липень, вересень-грудень, січень-березень. Канікули у школярів бувають влітку (6 тижнів), взимку (до і після Нового року – 2 тижні) і навесні (після іспитів – 1 тиждень). І навіть в канікули діти вчаться, адже домашні завдання і курси «дзюку» ніхто не відміняв. На освітніх самітах обговорювалося питання про зміну традиційного часу початку і кінця навчального року на американський манер (осінь –початок, літо — кінець). Але японці стояли на своєму — прощання зі школою під обпадаючими пелюстками сакури для них дуже символічно.

Читайте також: Особливості шкільної освіти у Фінляндії