Міфи про школах-пансіонах

mify o shkolah pansionah 1 - Міфи про школах-пансіонах

У кожному суспільстві існують свої стереотипи, засновані на досвіді попередніх поколінь. І, не дивлячись на стрімкість останніх десятиліть, ламають звичні схеми і шаблони, живучість деяких стереотипів вражає не менше, ніж швидкість змін. Освітнє агентство “Бізнес-Лінк” розвіює укорінені міфи про навчання в зарубіжних школах-пансіонах і розповідає, що ж там відбувається насправді.

Життя шкіл-пансіонів довгий час була досить закрита і тому опинилася оточена безліччю міфів. Наші стереотипи про таких закладах формувалися досить дивним чином, грунтуючись здебільшого на радянському досвіді інтернатів для бездомних дітей і голлівудських фільмах. Макаренківські комуни — гордість вітчизняної педагогіки, сэлинджеровский роман “Над прірвою в житі”, фільм “Шкільні роки Тома Брауна”, книги про Гаррі Поттера — все переплелося і відбилося в наших міфах про школах-пансіонах.

Міф 1.

Ви повинні мати аристократичне походження і бути надзвичайно багатими, щоб ваші діти вчилися в школах-пансіонах

За останні два-три десятки років британські школи-пансіони стали набагато демократичніше щодо відбору учнів і їх сімей. Школи цілеспрямовано приймають певну кількість дітей з-за кордону (зазвичай 10-20% від загальної кількості). Правила прийому до школи стають набагато більш гнучкими і постійно адаптуються до сучасних вимог суспільства. Так, сьогодні в школах-пансіонах навчаються не лише діти з сімей вищого стану, а й чимало представників середнього класу. Благо, кредитні схеми і стипендії роблять навчання все більш доступним.

Міф 2.

У школах-пансіонах діти “позбавлені дитинства”, там важко вчитися, мало веселощів і розваг

Британські школи-пансіони пишаються своєю прихильністю найвищим результатами: як в академічних предметах, так і в спорті, музиці, образотворчому мистецтві, а також у формуванні соціальної свідомості й розуміння того, що означає бути добрим громадянином. Така атмосфера “високих очікувань” дійсно змушує хлопців багато працювати над собою.

Тим не менш, мало хто з дітей сприймає навчання як нудне або важке, оскільки головна ставка завжди робиться на живий інтерес дитини. Хлопці живуть серед знаючих людей, завжди здатних відповісти на будь-які питання і направити дитячу спрагу пізнання у потрібне русло. Вони живуть і працюють в оточенні вражаючого розмаїття ресурсів і можливостей: театр, музика, дизайн, спорт, комп’ютерні технології та багато іншого — все те, що в таких школах називають enrichment programme, тобто “програма збагачення” навчання.

Міф 3.

У школах-пансіонах багато дітей із проблемних сімей, в яких батьки намагаються вислати з дому

Одна з найбільш частих причин вибору на користь шкіл-пансіонів — це можливість відкрити дитині набагато ширші горизонти, ніж це може зробити сім’я самостійно. Школа, в якій навчалося кілька поколінь однієї сім’ї, формує унікальну культуру, до якої так прагнуть батьки. Часто вони обирають особливо престижну школу, для того щоб їх діти мали можливість спілкуватися з дітьми з вищого суспільства. За статистикою, 60% учнів обрали самі школи-пансіони, оскільки вважають, що отримають там кращу освіту.

Хоча нерідкі випадки, коли вибір школи-пансіону диктується бажанням відправити дитину з будинку в складний період, наприклад, під час розлучення або коли дитина занадто самоуправен. Але в таких ситуаціях зазвичай вибір робиться на користь спеціальних шкіл. У Британії є спеціалізовані школи для дітей з дислексією, для дітей з мовними проблемами або синдромом гіперактивності, з серйозними емоційними проблемами або фізичними відхиленнями.

Міф 4.

У школах-пансіонатах діти можу потрапити в біду

За весь час свого існування британські приватні школи вже довели свою надійність і безпеку. Вони розташовані на закритій території, що охороняється 24 години на добу. Як правило, такі школи знаходяться за межею міста або межують з будь-яким населеним пунктом. Таким чином, у школярів немає можливості самостійно вийти за територію школи, ні у жителів сусідніх міст немає можливості без спеціального дозволу зайти. Весь час поруч з дітьми знаходяться вихователі і куратори, а медпункт відкритий цілодобово. Під час нещодавнього опитування 95% школярів сказали, що соціальна життя в пансіонаті повністю виключає наркотики і алкоголь на території школи.

Міф 5.

У школах-пансіонах не люблять англійських дітей.

У сучасних школах зазвичай 10-20% всіх учнів — іноземці. Залучення іноземних учнів — частина цілеспрямованої політики шкіл. Це дає можливість дітям краще пізнавати світ, і не по стереотипам дорослих, а з реального спілкування з представниками різних культур. Діти набувають досвід співпраці в інтернаціональній команді, виробляють толерантне ставлення до людей з іншими переконаннями, звичками, з іншим стилем одягу, заводять корисні для майбутнього життя знайомства. У них зав’язується міцна дружба з хлопцями з різних країн, що в майбутньому стане для них унікальним і незаперечною перевагою.

Міф 6.

У школі-пансіоні дитина буде відірваний від сім’ї

Сучасні технічні можливості, як ніколи раніше, в змозі вирішити цю проблему. Постійний доступ до інтернету стає нормою в британських школах. І хоча доступ до різних типів сайтів досить жорстко регулюється, зв’язок з батьками по електронній пошті забезпечується в першу чергу. Ну і, звичайно ж, в забезпеченні постійного контакту з батьками і друзями далеко не остання роль належить мобільному телефону.

Читайте також: Освіта дітей за кордоном – поради з особистого досвіду

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code

Next Post

Раду Поклітару: «Я — звичайний ортодоксальний артист балету в минулому, просто зараз займаюся трошки дивним танцем»

Професію хореографа багато романтизують: розмови з музою ночами, довгі години, проведені біля балетного станка, і відточування кожного па в танцювальному залі біля дзеркала, а потім овації вдячного глядача… Так буває. […]
radu poklitaru ya obyknovennyy ortodoksal nyy artist baleta v proshlom prosto seychas zanimayus nemnozhko strannym tancem 1 - Міфи про школах-пансіонах